Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не в шутку не всерьёз - Людмила Солма *) Примечание:
Иллюстрация из Интернета:
фото по версии журнала Twistedsifter:
38."Зеленое лицо" http://bigpicture.ru/?p=441791
Поэзия : Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого - Наталья Незнакомкина Начиталась материалов \"noabort.ru\". Там плакат есть: \"Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого\". На нем девушка в русском сарафане. Поэтому и стих написан для ритма русской народной песни. Даже лучше положить его на музыку и петь, как песню. Знаю, что стих страшноватый. Но аборт--поистине явление страшное, как ад.
